Фінансова грамотність включає здатність вести облік всіх надходжень та витрат, вміння розпоряджатися грошовими ресурсами, планувати майбутнє, робити вибір фінансових інструментів, накопичення коштів на майбутні цілі, наприклад, здобуття освіти або забезпечене життя в зрілому віці, і бути готовими до небажаних ситуацій, включаючи втрату роботи. 

Щоб повною мірою брати участь у світовій економіці, люди повинні мати доступ до фінансових послуг і розуміти, як ними користуватися на базовому і більш високому рівнях. У країнах, що розвиваються, найбільш гостро стоїть проблема доступу до банківських інструментів, які допомагають зберігати й інвестувати вільні кошти. За розрахунками Світового економічного форуму в цей час близько 4 млрд. населення планети не має доступу до банківської системи.

Дослідження особистої фінансової грамотності молоді, проведене в 2008 р. за підтримки фонду Merrill Lynch Foundation і коаліції Jump $ tart Coalition ® ("Capital One’s Annual Back To School Survey Finds Teens Eager To Learn about Money, But Parents Continue To Overlook Important Learning Opportunities,” June 2006), виявило, що тільки 48% учнів випускних класів американських шкіл можуть правильно відповісти на питання, що оцінюють рівень фінансової грамотності. 

Відповідно до дослідження, здійсненого в 2004 році Кембриджським університетом і компанією Prudential Insurance, близько 9 мільйонів учнів випускних класів в британських школах страждають «фінансової фобією» і «ігнорують будь-яку фінансову інформацію - від стану банківських рахунків до заощаджень і страхування». 

Результати опитувань 2006 року показали, що 57% дорослого населення Японії не має загального уявлення про фінансові інструменти. 42% американських батьків ніколи не обговорюють фінансові питання зі своїми дітьми

А чи переймається цим питанням українська молодь? Проведене опитування молоді в 3 містах Житомирської області та м. Житомирі віком 16-25 років, переважно студентська молодь, показало, що 78% взагалі не чули вислів «фінансова грамотність» та не змогли дати правильні відповіді на поставлені питання. Тільки 2% знає на що вони витрачають більшість своїх коштів. 56% намагається накопичувати кошти та знають навіщо, і не важливо де: в улюбленій книзі чи під ковдрою. Особливо вражає те, що студенти, випускники економічних та фінансових спеціальностей говорять про фінанси підприємств, а самі ніколи не спробували упорядковувати особисті фінанси.

Завдяки розвитку банківської системи в нашій країни молодь, особливо студенти вищих навчальних закладів, методом гіркого досвіду отримала частинку освіти поводження з власними коштами. В 2007- 2008 роках, ще до початку світової кризи, працівники банків домовлялись з керівниками підприємств та навчальних закладів, за окремий відсоток, відкрити кредитні рахунки працівникам та студентам. Картки на руки молоді дали, а ось як правильно використовувати кошти, нажаль, не навчили. Задоволені студенти гроші знімали, витрачали на сигарки чи на пиво, а коли підходив час віддавати починалися проблеми.  Але поряд з тими, хто дійсно користувався своєю карткою, були ще й жертви хакерів: картку отримали, гроші не знімали, а банк вимагає погашення заборгованості.

Події дворічної давнини й світова криза внесла свої корективи у фінансові знання молоді, але можна було всього уникнути, якби в нашій державі була розвинута система фінансової грамотності.

З поняттям та основами фінансової грамотності останнім часом знайомляться ті, хто потрапляє до мережі мультимільйонного маркетингу (МЛМ), адже психологія та стратегія даного виду бізнесу побудована на особистих фінансах та їх збільшенні. На літературному ринку є безліч літератури з особистих фінансів та їх примноження написані міліонерами, такими як Дональд Трамп, Боді Шефер, тощо, та доволі достатня кількість комп’ютерних програм для ведення особистої бухгалтерії, але навіть цим матеріалом для самоосвіти у сфері особистих фінансів користується  дуже мало молоді, і тільки та, яка, шукаючи заробітку, потрапляє до асів МЛМ.