Молодь шукає роботу…

Чи комфортно почуває себе на ринку праці сучасна молодь? Соціологічне дослідження, проведене торік Державним інститутом розвитку сім'ї та молоді, виявило низку проблем. В опитуванні взяли участь 1800 респондентів у віці від 14 до 35 років. З них 49,9 відсотка чоловіків, 50,1 відсотка жінок. Серед опитаних 33 відсотки - молодь з повною загальною середньою або професійно-технічною освітою. Повна вища освіта (вуз ІІІ-ІV рівнів акредитації) є у 27 відсотків опитаної молоді, базову вищу освіту - 26, 10 відсотків закінчили повних 9 класів, 4 відсотки мають початкову (менше 9 класів) освіту. 

Чи вигідно працювати за фахом? 
В даний час існує розрив між системою освіти та потребами ринку праці. Майже половина опитаної молоді з вищою та професійно-технічною освітою, працює не за фахом. Основні причини - відсутність вакансій (42 відсотки) та незадоволеність цією роботою в матеріальному плані (40 відсотків). Не адоволений умовами роботи за фахом майже кожен п'ятий, а кожному шостому вона просто не подобається. 8 відсотків молоді не працюють за фахом через те, що ця робота не передбачає кар'єрного зростання. 
Для третини опитаних привабливою є професія банківського працівника, 43 відсотки молоді вважає, що вона забезпечує успіх. Майже для третини опитаних привабливою є професія лікаря, але лише 23 відсотки вважають, що ця професія забезпечить успіх. Найбільш привабливою є професія юриста (42 відсотки). Останніми в цьому рейтингу є професії фермера, фахівця в аграрній галузі (5 відсотків), інженера (9 відсотків), працівника торгівлі (11 відсотків). 
В ієрархії найпрестижніших (з погляду абітурієнтів) професій на ринку праці виділяються спеціальності з обслуговування банківсько-фінансової сфери. Високий рівень зарплати у сфері банківської справи, фінансів, страхування, фондового ринку, бухгалтерського обліку, права є найпереконливішим аргументом на користь вибору саме цих спеціальностей, але жоден навіть на здогадується скільки треба працювати та подолати, щоб досягнути саме тих вершин у цій галузі, які і отримують заробітну плату у представлених розмірах. Адже простий консультант, спеціаліст, менеджер банку отримує від 800 грн. (принаймі в Житомирському регіоні).

Збільшення обсягів ажіотажного попиту на отримання цих спеціальностей викликає і зростання пропозиції з боку ВНЗ, що, відповідно, посилює конкуренцію між ними. Кількість абітурієнтів, які обирають престижні спеціальності, збільшується за рахунок розширення діапазону навчальних закладів усіх форм власності. 
Але недостатня увага до змін довгострокових тенденцій попиту та пропозиції на ринку праці в призводить до зростання напруженості в молодіжному сегменті ринку праці України. 
Вісім з десяти опитаних працюючих молодих людей задоволені своєю роботою, але 19 відсоткам, або кожному п'ятому, вона не подобається. Молодь називає кілька основних причин незадоволення роботою. Перша - низький рівень оплати праці. Однак, якщо в 2009 р. на це вказало 64 відсотки опитаної молоді, незадоволених своєю роботою, то в 2010 р. - 68 відсотків. До того ж, молодь стала більш вимоглива до умов праці та перспектив кар'єрного зростання. 
Результати дослідження засвідчили, що для молоді найважливішим у роботі є: гідна оплата праці (97 відсотків); її цікавість (90); гарантованість (89), робота, де молодь відчуває можливість чогось досягти (85); робота, яка викликає повагу (82) і т.п. Іншими словами, для української молоді важливим у роботі є не тільки високий рівень заробітної плати, а й можливість кар'єрного зростання, реалізації знань і здібностей, набуття досвіду. 
А який рівень матеріального становища опитаних? Майже чверть вважають його нижче середнього. 36 відсотків відзначили, що мають середній рівень достатку (у 2008 році цей показник був трохи вище - 61 відсоток). Менше двох відсотків молоді вважає себе добре забезпеченими. 
Результати дослідження засвідчили, що не бажають ставати підприємцями майже половина опитаних, або 48 відсотків. Майже третина опитаних зазначили, що бажанням відкрити власний бізнес заважають різні обставини.Тільки 5 відсотків респондентів зауважили, що, можливо, найближчим часом відкриють свою справу. 
Основними причинами, які заважають молоді розпочати свій бізнес, є: відсутність первинного капіталу та недоступність кредиту; високі податки; складна економічна і політична ситуація в країні. На недостатній рівень освіти вказали 24 відсотки опитаних. 22 відсотки молоді, що бажає відкрити власну справу, вважають, що їм на шляху ставляться бюрократичні перешкоди. Кожному шостому складно пристосуватися до ринкових умов. 
Безробіття і міграція 
У молоді віком 25-34 років головною причиною незайнятості є звільнення за власним бажанням, адже вони більш впевнені в можливості знайти іншу роботу. Основною причиною звільнення (серед тих, хто змінював своє місце роботи) стала низька оплата праці (55 відсотків). Незадовільна організація праці, умови праці - на другому місці (28 відсотків). Стільки ж звільнилися через сімейні або життєві обставини. Майже кожен п'ятий опитаний відзначив відсутність перспектив кваліфікаційного зростання. Невідповідність зарплати рівню кваліфікації виявилася причиною звільнення 16 відсотків молоді. Для 15 відсотків виконувана робота виявилася фізично важкою. 11 відсотків молоді назвали причиною звільнення нерегулярність надання вихідних днів і відпусток. По 20 відсотків звільнилися через реорганізацію або ліквідацію організації та невідповідності роботи рівню кваліфікації. Відсутність соціальних пільг стало причиною звільнення 8 відсотків молоді. За ініціативою адміністрації пішли з роботи 5 відсотків молоді. Лише 3 відсотки залишили попереднє місце роботи заради відкриття власної справи. 

Чимало української молоді мігрує за кордон у пошуках роботи. Так, протягом останніх 2-3 років за межами України побували 19 відсотків респондентів. З цієї кількості 29 відсотків виїздили за кордон, щоб заробити. З них, у свою чергу, половина працювала в Росії, 7 відсотків - в Італії, 5 - в Іспанії, 4 - в Португалії, 4 - у Греції. 
Майже половина молодих працівників була задіяна у будівництві, кожен п'ятий - у сільському господарстві, кожен десятий - в торгівлі. Тільки 11 відсотків молоді в іншій країні працювали за фахом. Виконували роботи по дому 10 відсотків респондентів, 8 - доглядали за людьми похилого віку, доглядали за дітьми. Надавали послуги у сфері дозвілля і розваг два відсотки молодих українців. 

Реальна ситуація працевлаштування молоді (студентів).

Молоді без досвіду роботи вперше працевлаштуватися дуже непросто. Тут потрібно знати, де і як шукати. Існує кілька способів пошуку:

- сайти з працевлаштування;
- газети з оголошеннями;
- кадрові агенції;
- безпосереднє звертання до працедавця.

В принципі, всі «молодіжні» професії давно відомі. Для студентів, які вчаться на 1-2 курсах університетів, підходять вакансії, які не вимагають серйозної професійної підготовки: офіціант, продавець-консультант, промоутер, оператор call-центру, підсобник, різноробочі. Компаній, які пропонують такі варіанти, надзвичайно багато: мережі кафе і ресторанів, великі мережеві магазини, оператори мобільного зв’язку, сільськогосподарські підприємства. Їх відмінною рисою є те, що якщо мережа зростає швидкими темпами, то попит на працівників не змінюється. Відповідно, існує безперестанний набір нових працівників і можливість швидкого кар’єрного росту для тих, хто вже працює в мережі.

Чим ближче до закінчення навчання, тим більше можливостей для працевлаштування. Студентів старших курсів часто приймають менеджерами з оформлення кредитів у банківські структури, менеджерами з продажу у різноманітні організації. Якщо володіти навиками роботи з комп’ютером, можна влаштуватися, наприклад, секретарем. Крім того, студентів 4-5 курсів великі компанії охоче беруть на стажування (у відділи підбору персоналу, технічної підтримки та ін.) Умови стажувань різні: в деяких компаніях вона оплачувана, а в деяких — ні. Останній варіант, наприклад, практикується в компанії Coca-Cola, але відоме ім’я надає стажеру в майбутньому непогані шанси для працевлаштування. До речі, конкурс, що існує при відборі на стажування, залишається дуже серйозним, незалежно від умов, які пропонує компанія.

Також у старшокурсників є можливість влаштуватися працювати згідно професії. Наприклад, студентів юридичних факультетів часто запрошують на позиції помічника в юридичні відділи. Також багато «профільних» пропозицій для студентів і випускників технічних, економічних і харчових спеціальностей.

На думку працедавців, у молодих кандидатів є немало переваг перед більш досвідченими: вони амбітні, багато чого хочуть досягнути, прагнуть всьому навчитися і схоплюють нову інформацію буквально «на льоту». Основний мінус, що вчити їх потрібно багато чому, а це процес довгий і дорогий, який часто ще й буває невиправданим — молодий спеціаліст, отримавши достатньо досвіду, може просто перейти в іншу компанію.

«До обласного молодіжного центру праці – говорить наальник Максим Салтанюк – щодня звертається в середньому 10 молодих людей, переважно студенти без досвіду роботи. Заповнюючи анкету, більшість не може вказати яку роботу бажають виконувати, а 60 % зазначають свою готовоність виконувати будьяку роботу тільки би допомогли натйти. Але коли пропонуємо конкретну вакансію – частіше різноробочі, сльськогосподарські роботи, молоді люди відмовляються, адже пригадують, що бажають сидіти в офісі за комп’ютером у мережі Інтернет та спілкуватися в чатах соціальних мереж. Навіть, коли є і такі вакансії доволі часто заробітна плата студентів не влаштовує. Отже, виникає питання: чи дійсно студентам потрібна робота?»